Родина

Розлучатися вже пора, а не намагатися чоловіка перевиховувати

– Дочка приходила ввечері, у них поряд з роботою кулінарія непогана, купила котлет до вечері на всю сім’ю і прийшла, – розповідає Ольга Леонідівна.

– Стривай, а чоловік її куди подівся? Поїхав кудись? Або розійшлися? Ти на днях говорила, що Тамара на вечерю приходила, начебто.

– Не поїхав, – усміхається Ольга Леонідівна, – і не розійшлися, хоча я вважаю, що давно пора розходитися. А на вечерю Тамара приходить майже кожен день. Ми ж живемо між роботою і домом, ось і заходить. Коли вечеря з нас, а коли і Тома щось приносить. Чоловік так вона виховує.

У Ольги Леонідівни повна сім’я: чоловік, молодша донька, якій 16 років і Тамара, яка живе окремо, їй 27, 3 роки вже жінка заміжня. Два роки тому подружжя купило в іпотеку однокімнатну квартиру.

– Я думала, що після покупки житла вони будуть дітей планувати, – ділиться Ольга Леонідівна, – вони і планували. Тепер, правда, питання цей Тома поставила на паузу. Яке планувати дітей, коли чоловік вже 7 місяців сидить без роботи.

– Та ти що? А що сталося? Захворів? – співчутливо цікавиться приятелька, в голові якої не вкладається: як молодий, здоровий чоловік, 30-ти дзвінких років просто так може не працювати. До того ж, при наявності боргу за квартиру перед банком.

Ольга Леонідівна при цих словах кривиться: питання хворий. А так все добре починалося. Майбутній зять їй сподобався: діловий, говорив ніби правильні речі, жив вже давно окремо від мами в орендованій квартирі, освіта є, робота, до Тамари ставився ніжно і з турботою.

Наречений дочки працював експертом у якійсь будівельній фірмі, отримував цілком середні гроші, дарував подарунки Тамарі, мало не відразу почав називати Ольгу Леонідівну “матінкою”, мріяв про їх з Тамарою квартирі, про те, що через пару років вони народять дитину, а через кілька років розширять житлоплощу і підуть за другою дитиною. Нормальні мрії позитивного у всіх відношеннях чоловіка.

Дочка Ольги Леонідівни працює в сфері інформаційних технологій, хоча і вважається, що більшість програмістів – чоловіки. Працевлаштуватися їй було важко: роботодавці не вірили, що дівчина зможе працювати на належному рівні. Починала системним адміністратором з невеликою зарплатою, але буквально перед заміжжям перейшла на нове місце, де у неї відмінно пішли справи.

У тому, що подружжя накопичили на початковий внесок за квартиру, більшою мірою заслуга саме дружини, оскільки вона не тільки стала непогано отримувати на новій роботі, але і бралася за додаткові проекти крім роботи.

І ось, близько року тому на роботі у чоловіка Тамари почалися негаразди. Чоловік посварився з новим шефом, якось знітився, скаржився дружині на те, що його “засувають”, що він настільки вимотується, що ось-ось скоро до депресії докотиться.

– Не встиг, – усміхається Ольга Леонідівна, – в сенсі, до депресії дійти не встиг, звільнився раніше. Просто розлютився, навіть ніяких планів не було куди піти працевлаштовуватися.

Зять тоді оголосив Тамарі, що він місяць хоче просто відпочити. Два тижні буде взагалі нічого не робити, релаксувати і приходити в себе, а потім буде починати шукати роботу: “Не тисни на мене зараз, не треба. Що я, роботу не знайду? Просто дай мені зараз зітхнути”.

– І зітхає вже восьмий місяць, – злиться теща, – спочатку просто місяць на дивані лежав, потім почав бігати вранці, Тому питала про роботу, відповідь одна: “Шукаю, не хочу знову вплутуватися в таку ж ге, як було на колишньому місці”.

– Ясна річ, – скаржилася Тамара матері, – що ми не голодуємо, я нормально заробляю. Але я ж на двох роботах кручусь, у нас борг перед банком, були плани гасити іпотеку достроково, купувати житло побільше, машину хотіли, дитини, в кінці кінців. А чоловік, який вдома робить вигляд, що він вибирає вакансію мрії – в мої плани не входив.

– А він хоча б щось робить в плані пошуків? – запитала дочка Ольга Леонідівна.

– Робить, – усмехалась дочка, – робить вигляд дикої занепокоєння і те, зараз все рідше і рідше.

Тамара намагалася з чоловіком поговорити не раз і не два. Спробувала залучити на свою сторону свекруха, але та помічницею не стала: “Розбирайтеся самі”. І ось, приблизно місяць тому між подружжям відбулася ще одна розмова вже на підвищених тонах.

– Довго збираєшся сидіти на попі рівно?

– А я що заважаю? Гідних вакансій поки немає, на першу-ліпшу роботу я йти не хочу. Хіба ми голодуємо?

– Ми не голодуємо, тому що я пашу на двох роботах, а ти сидиш. Не соромно?

– Ось ти сядеш в декрет і будеш сидіти рівно, а я повинен буду тебе годувати. Тобі ж не соромно буде?

– А за що, за те, що я з твоєю дитиною буду сидіти? Так це твій обов’язок буде годувати. Але про яке декреті ти взагалі говориш? Як я піду в декрет, якщо у мене чоловік не заробляє?

– Ти мене їжею попрекаешь чи що? А ось ти роди, а я з дитиною буду сидіти, які проблеми?

– Тобто, – обурено розповідала Тамара мамі, – він збирається і далі сидіти і чекати, коли я народжу, а він буде начебто при ділі? Буде з дитиною сидіти, а я буду її забезпечувати? Так я ще навіть не вагітна! Чи він збирається берегти себе для майбутніх турбот про дитинку? Так не збираюся я ні народжувати при такому розкладі, не годувати його, дармоїда.

Тамара перестала давати чоловікові гроші і купувати в будинок їжу. Зовсім. Не готує, в холодильнику порожньо. По дорозі на роботу вона заходить в кафе на сніданок, обідає там же, вечеряти ходить до мами, іноді, перекусивши на роботі, пропускає вечірній прийом їжі.

– А чоловік? Він не помітив, що продуктів немає, грошей йому дружина не дає, готувати не з чого? І нічого не говорить?

– Спочатку доїдав крупи, макарони та інше, тепер усміхається і їде теж є до мами. Тільки Тому нам купить щось, то грошей дасть на продукти, а зять, думаю, звалився на сваху повністю. Вона вже пробувала Тамару дорікати, що так не робиться. А як робиться?

– І що, не почухався зять? Не пішов шукати роботу, яку вже? Як взагалі можна так жити разом?

– І я не розумію – розводить руками Ольга Леонідівна, – таке відчуття, що зять сприймає це все як захоплюючу гру: чи зможе дружина його, такого впертого, продавити. І ще більше я не розумію Тамару, чого вона чекає? Говорити на тему розлучення не хоче, думає, перевоспитает чоловіка чи що? Так це марна затія.